На передовій боротьби з коронавірусом

Коронавірус став справжнім викликом для всього світу. Наша країна – не виняток.

За статистикою кожен п’ятий підтверджений випадок Covid – 19 в Україні  –  в медичних працівників. Саме вони щоденно приймають на себе найбільший удар.

Карпова Олена Миколаївна, сімейна лікарка

– Ми знаходимося на передовій у боротьбі з коронавірусною інфекцією, – так про свою роботу каже Карпова Олена Миколаївна, сімейна лікарка амбулаторії № 1 Центра первинної медичної допомоги міста Бахмута Донецької області.

Епідемія внесла корективи в її роботу, змусивши щодня поєднувати звичні для сімейного лікаря обов`язки з виїздами в складі мобільної бригади з виявлення носіїв та хворих на коронавірус.

За словами пані Олени, сама робота стала більш напруженою, як фізично, так і морально.

– Був такий приклад, коли людина прийшла до мене на прийом з абсолютно нормальною температурою, без кашлю.  Коли я почала нагляд за нею протягом десяти днів,  виявилися всі ознаки носія коронавірусної хвороби. Лікарям довелося на два тижні відправити на карантин велику кількість людей, за якими ми постійно наглядали та обстежували. Тому зараз кожну людину, яка до мене звертається, я мимоволі мушу розглядати, як потенційно хвору на коронавірус. Це дуже відповідально.

До речі, своє робоче середовище співрозмовниця вважає відносно безпечним. Каже, що намагається все стерилізувати та користується спеціальною лампою, яка знищує всі мікроорганізми.

Олена Миколаївна та її колеги зустріли нас у захисному одязі. За їхніми словами, в ньому спекотно та не дуже зручно, але питання безпеки – першочергові. Дезінфікуючі засоби теж постійно в них під рукою.

Ще з дитинства ані в самої жінки, ані в її батьків, не було сумнівів, ким в дорослому житті вона стане і яку професію обере для себе. Вся справа в тому, що мати нашої героїні – теж лікар.

– Я звикла з самого дитинства, що мама, приходячи додому з лікарні, одразу роздягалася в коридорі. Зараз я тим паче це роблю, а ще дезінфікую повітря озонатором, обробляю всі поверхні оцтом. Взагалі я дуже серйозно ставлюсь до тих людей, з якими живу, і до тих, хто мене щодня оточує. Кажу, я виросла в родині лікаря!

На початку епідемії, коли нова, не вивчена в достатній мірі хвороба набирала обертів, була невизначеність. До того ж забезпечення засобами захисту, насамперед медичних працівників, не було достанім. В таких умовах працювати і морально, і емоційно, і фізично було дуже складно. А ще – постійне побоювання за близьких людей, які чекають вдома. Були навіть випадки, коли медичні працівники не витримували навантаження та писали заяви на відпустку чи навіть звільнення. В Олени Миколаївни таких думок не виникало, адже вона чітко розуміла значення своєї роботи та свою роль в ній.

– Я намагалась дізнаватися більше інформації про цю інфекцію. По три – чотири години на день я читала будь – яку літературу по цій темі. Дивилася телевізійні ефіри, аналізувала досвід інших країн у боротьбі з цією недугою. А думок кинути роботу навіть не було. Зовсім! Продовжувати працювати лікарем – це необхідність!

Колектив, в якому працює Олена Карпова, нагадує злагоджений механізм. На кожному кроці відчувається взаємопідтримка. За словами пані Олени, з такими колегами можна працювати за будь – яких умов, адже на них завжди можна покластися.

Статистичні дані вказують на те, що більшість з числа осіб, які захворіли на коронавірус, все ж, на щастя, одужують. Наша співрозмовниця закликає не боятися людей, які вже перенесли хворобу, бо вони повністю одужали і не несуть загрози для інших людей. Навпаки, їм потрібно всіляко допомагати та підтримувати, і аж ніяк не сторонитися. І взагалі, за словами Олени Карпової, дуже важливу роль зараз відіграє інформування громадян. Кожна людина повинна знати ризики, загрози для здоров`я та життя в умовах розповсюдження коронавірусної інфекції. А те, наскільки ретельно ставитися до питань гігієни та носіння засобів захисту, – це є питаннями самодисципліни та самовідповідальності.

– Можна із впевненістю сказати, що безпека наша та тих людей, які постійно нас оточують, на п`ятдесят відсотків залежить від нас самих. Від того, наскільки відповідально ми самі ставимося до дотримання запобіжних заходів.

Поспілкувавшись із нашою героїнею, розумієш, що навіть настрій, з яким вранці приходиш на робоче місце, має неабияке значення.

– Я завжди вірю в те, що все буде добре! Просто треба берегти своє здоров`я та життєві сили. А взагалі, тільки уявіть, як це приємно, коли людина дякує за твою роботу! Просто приходить до тебе і каже таке просте, але важливе слово! Це надихає і дає сил працювати далі.

Від імені всіх громадян нашої країни хочемо подякувати вам, медичні працівники, за жертовну роботу на передовій нашого здоров`я та інколи навіть життя! Нехай з ваших вуст найчастіше лунають слова: «Ви  – здорові!», а у відповідь на них завжди чуйте: «Дякую!»

Олена Рогатинська

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Окремі думки, висловлені в матеріалах є виключною відповідальністю організації «Людина в біді» та фондом «Посмішка дитини» і не обов’язково відображають погляди Агентства USAID або Уряду США