Тетяна Данило, соціальна працівниця: «Найголовніше в моїй роботі в цей непростий час – підтримка рідних та вдячна усмішка на обличчі підопічних»

Ризик захворіти на коронавірус для літньої людини дуже високий, особливо в місцях великого скупчення людей. Добре, якщо є турботливі родичі, які допоможуть бабусі чи дідусю придбати все необхідне в магазині або аптеці, та обмежити таким чином їхнє перебування в громадських місцях. А хто прийде на допомогу самотній літній людині чи людині з інвалідністю?

Данило Тетяна Михайлівна – одна з таких людей. Вона працює соціальною працівницею Територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області. Не дивлячись на те, що Тетяна Михайлівна працює в установі лише другий рік, вона користується величезною повагою як серед колег, так і серед підопічних. І все через те, що наша героїня звикла вкладати душу в справу допомоги людям.

Данило Тетяна Михайлівна – соціальна працівнця

«Мій робочий день розпочинається о восьмій. З самого ранку я відвідую вдома своїх підопічних бабусь та дідусів. Їх в мене аж тринадцять. Разом з ними складаємо список необхідних ліків та продуктів. Після вистоювання черг у аптеках і магазинах, я знов повертаюсь до них. Допомагаю також і по господарству: мию посуд, готую їжу, підмітаю підлогу. Як потеплішає – будемо мити разом вікна. Так склалося, що я відвідую стареньких кожного дня, незалежно від свого робочого графіка. Не відмовляємо їм ні в чому. Навіть якщо вони потребують моєї допомоги у вихідні дні, я відкладаю особисті справи і йду до них. Більшість з наших підопічних – самотні люди, і найцінніше для них – увага та можливість простого спілкування. Вони самі зізнаються, що на душі в них стає легше, коли розкажуть мені про свої проблеми! – так пані Тетяна коротко розповіла нам про щоденні обов`язки соціального працівника. 

За умов карантину, введеного у зв’язку з поширенням вірусу Covid–19, та обмеження руху транспорту, наша героїня збирає в людей замовлення на життєво необхідні ліки, які можна придбати за рецептом лише у визначеній аптеці, яка знаходиться в місті Бахмуті.

«Мені приносять медичні картки не тільки з міста Сіверська, а й з усіх сіл, які відносяться до нашої громади. Звертаються всі люди, які мають потребу в ліках, не тільки підопічні Територіального центру. Один раз на тиждень наша громада виділяє автомобіль, і я їду в аптеку до Бахмута. Це вже не входить в мої обов’язки. В цій справі я – волонтер!» – каже Тетяна Михайлівна. 

Також пані Тетяна зазначає, що у зв’язку з обмежувальними заходами під час карантину багато часу в неї та її колег йде на вистоювання в чергах до магазинів, аптек. А ще каже, що люди в чергах до кас зі сплати комунальних послуг не люблять соціальних працівників за те, що в них багато квитанцій, – поступатись своїм місцем в черзі ніхто не хоче.

На наше питання стосовно того, чи були в співрозмовниці думки про те, щоб кинути роботу на період карантину, вона одразу відповіла:

«Ні. Треба нашим стареньким допомагати. Вони найбільш вразливі до хвороб. Соціальні працівники роблять все для того, щоб в наших підопічних взагалі не було потреби виходити з дому. А зараз – особливо».

В цей нелегкий час людям допоміжних професій вкрай потрібна моральна підтримка. Пані Тетяна її має від чоловіка та рідних. Каже, що вони дуже допомагають, і не тільки морально, але й фізично. Зокрема тоді, коли потрібно нести підопічним важкі сумки. Також, за слів героїні, її надихає усмішка на обличчях людей, яким вона допомагає.

Серед колег Тетяни Михайлівни існує така важлива в цій роботі взаємопідтримка:

«Ми, безперечно, підтримуємо одна одну. Навіть телефонуємо і питаємо, чи потрібно десь зайняти чергу. В нас дуже хороший колектив».

В кінці розмови наша героїня звернулася до звичайних громадян із проханням бути більш толерантними до неї та її колег:

«Пропускайте нас, будь ласка, в чергах! Це найголовніше. Інакше ми втрачаємо дорогоцінний для нас час, який могли б витратити на добрі справи».

 

Олена Рогатинська

 

Публікація містить виключно думку автора і не може бути ідентифікована з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Проєкт «Покращення доступу до якісної соціальної інфраструктури та послуг для населення, що постраждало від конфлікту у Донецькій області, Східна Україна» реалізується Запорізьким обласним благодійним фондом “Посмішка дитини” в партнерстві з ПГА (Польська Гуманітарна Акція) в рамках програми Польського співробітництва у галузі розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.